Починаючи з 2015 року в Україні проводиться реформа публічних закупівель, а також поетапне приведення законодавства України до норм acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
З 1 квітня 2016 року набрав чинності Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який забезпечив початок переведення всіх закупівель в Україні в електронний формат. Це сприяло підвищенню прозорості процесу закупівель, розширило можливості бізнесу щодо участі в публічних закупівлях та дало змогу як контролюючим органам, так і громадськості спостерігати за процесом здійснення публічних закупівель.
З квітня 2020 року оновлено редакцію Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до вимог чинного законодавства в АТ «Українські розподільні мережі» призначено уповноважену особу відповідальну за організацію та проведення закупівлі, зокрема здійснення процедур(и) спрощених закупівель.
Правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи, а також її права, обов’язки та відповідальність визначені у Положенні про уповноважену особу АТ «Українські розподільні мережі». Насамперед вона повинна забезпечити об’єктивність і неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель / спрощених закупівель.
Політика АТ «Українські розподільні мережі» у сфері публічних закупівель базується на принципах ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Ключові принципи, яких дотримується при проведенні публічних закупівель АТ «Українські розподільні мережі», містяться у ст.5 ЗУ “Про публічні закупівлі” :
1) добросовісна конкуренція серед учасників;
2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;
3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
– Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
– Замовники:
1) забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом;
2) не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
– Замовники та учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.
– Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
Разом з тим, у зв’язку з введенням з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, Кабінетом Міністрів України було прийнято ряд постанов, якими було визначено особливий порядок здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості).
Публічні закупівлі здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 1178), прийнятої на виконання пункту 37 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Особливості містять низку положень, які направлені на оперативне та швидке, ефективне та гнучке забезпечення потреб замовників в умовах воєнного стану шляхом проведення закупівель в прозорий та конкурентний спосіб із використанням механізмів та інструментів закупівель, реалізованих в електронній системі закупівель. Основними змінами є:
• здійснення закупівель шляхом проведення відкритих торгів з такими вартісними межами:
– для товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тисяч гривень;
– для послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тисяч гривень;
– для робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 мільйона гривень;
• зменшення строків проведення відкритих торгів та оскарження;
• використання електронного каталогу здійснюється без обмеження граничних вартісних значень;
• реалізована можливість подання тендерних пропозицій з ціною, що перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену в оголошенні про проведення відкритих торгів;
• встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи;
• передбачено перелік випадків зміни істотних умов договору, у тому числі надано право змінювати ціну за одиницю товару у договорі про закупівлю пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку за умови документального підтвердження такого коливання тощо;
• розширено механізм застосування можливості усунення невідповідностей учасником процедури закупівлі, виявлених замовником під час розгляду тендерної пропозиції;
• надано право самостійно визначати необхідність встановлювати до учасника процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону;
• передбачена можливість за рішенням замовника його відокремленим підрозділам здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу;
• встановлено заборону здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у юридичних осіб російської федерації/республіки білорусь, а також в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з російської федерації/республіки білорусь.
Наразі Мінекономіки як уповноважений орган у сфері публічних закупівель продовжує активну роботу щодо врегулювання здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови у подальшому, розвитку та вдосконалення електронної системи закупівель, продовження гармонізації законодавства України у сфері закупівель до стандартів ЄС.